Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. у с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині (тепер Львівська область) у родині коваля Якова Франка та Марії Кульчицької-Франко.
Протягом 1862-1864 рр. він навчається в початковій школі в с. Ясениця Сільна, у 1864-1867 рр. — у школі при Василіанському монастирі в Дрогобичі.
У 1867-1875 рр. Іван Франко навчається у Дрогобицькій гімназії.
У гімназії Франко починає писати: перший його вірш називався «Великдень»і був присвячений пам'яті батька, який помер у Великодню ніч.
У 1872 р. померла мати митця. У багатьох оповіданнях («Грицева шкільна наука», «Олівець», «У столярні») художньо передано окремі моменти з цієї пори життя І. Франка.
Навчаючись у гімназії, Фр&нко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити інформацію, яка подавалася вчителями на заняттях, глибоко засвоював зміст прочитаних книжок. Читав дуже багато: твори європейських класиків, культурологічні, історіософські праці, популярні книжки на природничі теми. Інтенсивній самоосвіті гімназиста сприяла зібрана ним бібліотека, в якій нараховувалося близько 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. Досконало володіючи німецькою і польською мовами, Франко у віршовій формі написав кілька драматичних сцен на сюжети з всесвітньої історії, переклав українською мовою окремі твори античних і новітніх авторів.
У 1874 р. його ранні вірші була надруковані на сторінках львівського студентського журналу «Друг».
У 1875 p. І. Франко вступив на філософський факультет Львівського університету, увійшов до складу редакції журналу «Друг».
1876 р. з'явилася перша збірка віршів Франка «Баляди і розкази», наступного року — оповідання з циклу «Борислав».
У1878 р. поета вперше заарештували. Франку інкримінують соціалістичну агітацію та пропаганду. Після звільнення разом з М. Павликом І. Франко засновує новий журнал «Громадський друг»(у 1878 р. вийшло тільки два номери), а після його заборони видає у цьому ж році два збірники журнального типу — «Дзвін»і «Молот», які були своєрідним продовженням часопису. У цих виданнях побачили світ вірші «Товаришам з тюрми», «Каменярі», гостро полемічні статті «Критичні письма о галицькій інтелігенції», «Література, її завдання і найважніші ціхи».
У цей час Франко також багато перекладає з різних літератур; переклади публікує в серії книжок «Дрібна бібліотека»(1878-1880).
У1878-1880 pp. створює ліричний цикл «Картка любові», в якому відбилися драматичні взаємини з Ольгою Рошкевич. Дівчина, в яку був закоханий поет, під тиском батьків була змушена вийти заміж за іншого.
У 1880 р. Франко вдруге заарештували та ув'язнили на три місяці в коломийській тюрмі. Письменника звинувачували в підбуренні місцевих селян проти «законного порядку». У в'язниці митець написав поетичний цикл «Думи пролетарія».
З 1881 p. у Львові за найактивнішої участі Франка виходить журнал «Світ». У ньому друкується його роман «Борислав сміється». У цей же час він створює повість «Захар Беркут», перекладає трагедію «Фауст»Ґете, поему «Німеччина»Гейне, рецензує збірку «Хуторна поезія» П. Куліша, пише низку статей про T. Шевченка.
З 1883 р. Франко працює у львівському журналі «Зоря», входить до складу редакції газети «Діло».
У1885 р. відбулася перша поїздка Івана Франка до Києва. Він знайомиться з Ольгою Хоружинською і в 1886 р. одружується з нею.
У 1887 р. Франко створює поетичну збірку «З вершин і низин», яку присвятив О. Хоружинській.
16 серпня 1889 р. поета заарештовують втретє, ув'язнюють на два місяці за зв'язок з групою київських студентів, прибулих до Галичини.
У1890 р. з ініціативи І. Франка та М. Павлика засновується Русько-українська радикальна партія.
У 1893 p. у Віденському університеті І. Франко захистив дисертацію «Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман». Того ж року він створив соціально-психологічну драму «Украдене щастя».
За допомогою дружини Франко впродовж 1894-1897 pp. видає журнал «Житє і слово», а потім організовує «Літературно-науковий вісник», котрий об'єднав навколо себе письменників, критиків, публіцистів з усієї України.
У 1896 р. створено поетичну збірку «Зів'яле листя», у 1897 — «Мій Ізмарагд». Наступного року відбулося святкування 25-літнього ювілею літературної діяльності І. Франка.
У 1900 р. письменник створив поетичну збірку «Із днів журби», роман «Перехресні стежки».
У1906 р. Харківський університет надає Франкові науковий ступінь доктора російської словесності; виходить поетична збірка «Semper tiro».
У 1908 p. письменник зазнав першого нападу важкої хвороби.
У 1911 р. виходить поетична збірка «Давнє і нове». У 1914 р. — поетична збірка «Із літ моєї молодості».
Іван Франко помер 28 травня 1916 р. Похований на Личаківському кладовищі у Львові.
У 1933 р. на його-могилі було споруджено знаменитий пам'ятник з символічним образом каменяра, який розбиває скелю, прокладаючи шлях до нового життя.
Ім'я Франка носять Львівський університет, Дрогобицький і Житомирський педагогічні інститути, Львівський оперний та Київський драматичний театри, бібліотеки, вулиці багатьох міст. У будинку, де жив письменник, створено музей. Твори Франка видавалися сотні разів і в Україні, і за кор,доном.
Перу І. Франка належать понад 100 оповідань, десять повістей та романів надзвичайно широкої тематики, близько 15-ти драматичних творів, книги для дітей («Коли ще звірі говорили»(1889), «Лис Микита»(1890), «Пригоди Дон-Кіхота»(1891), «Коваль Бассім», «Абу-Касимові капці»(1895) та інші).
І. Франко перекладав з 14-ти мов твори світових класиків: Гомера, Данте, Шекспіра, Ґете, Золя, Пушкіна, Лєрмонтова, Міцкевича, Яна Неруди та багатьох інших.
Українське літературознавство І. Франко збагатив сотнями праць, серед них 5-томне фундаментальне видання «Апокрифи і легенди з українських рукописів»(1896-1910), «Карпато-руське письменство XVII-XVIII ст.»(1900), «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р.»(1910), «3 секретів поетичної творчості»(1898), «Теорія і розвій історії літератури»(1899), «Іван Вишенський і його твори»(1891) та багато інших.
Основні твори: поетичні збірки «3 вершин і низин», «Зів'яле листя», «Мій Ізмарагд», поеми «Мойсей», «Іван Вишенський», повісті «Перехресністежки», «ЗахарБеркут», казка «Фарбований лис», драма «Украденещастя».