Дитинство Ю. Мушкетика було жорстоко обірване війною. Особисті враження про ті драматичні часи згодом ляжуть в основу повісті «Вогні серед ночі»(1959), знайдуть відображення в ряді воєнних новел Ю. Мушкетика, немало прислужаться в написанні «окупаційної», «партизанської»частини роману «Жорстоке милосердя»(1973). А нелегкі повоєнні роки в житті поліського села стануть предметом зображення в повісті «Чорний хліб»(1960), що утворює своєрідну дилогію з повістю «Вогні серед ночі».
У 1953 р. Ю. Мушкетик закінчив Київський університет, потім ще три роки навчався в аспірантурі при кафедрі української літератури.
Літературний дебют Ю. Мушкетика відбувся у 1954 р., коли «Радянський письменник»опублікував його перший твір — повість «Семен Палій». Тоді ж вона вийшла у перекладі російською мовою в журналі «Дружба народов»і окремим виданням у видавництві «Молодая гвардия». Повість була прихильно зустрінута критикою і читачем. Однак і в композиції твору, і в обрисовці персонажів ще відчувалась недосвідченість автора. Згодом Ю. Мушкетик істотно доробить повість — новий її варіант опубліковано в двотомнику його творів («Дніпро», 1979). Письменницька недосвідченість деякою мірою позначилася і на історичному романі «Гайдамаки»(1957).
3 1956 р. письменник упродовж двох десятків літ працював у редакції журналу «Дніпро»— відповідальним секретарем, а згодом і головним редактором.
Першим великим полотном Мушкетика став роман «Серце і камінь»(1962). Роман «Крапля крові»(1964), почасти й «Останній острів»(1969), збірка новел «Зеленеє жито»(1965), повість «День пролітає над нами»(1967) визначили основну лінію подальшого творчого розвитку письменника.
Повість-притча «Старий у задумі»(1974) свідчить про чутливість Ю. Мушкетика до стильових тенденцій початку 70-х рр. — умовності, інакомовлення, алегоризму.
Досить незвичні для Ю. Мушкетика фантастично-пригодницька повість «З'їж серце лева»(1972) та художньо-доку ментальна «На круті гори»(1976).
Новим витком у розвиткові таланту Ю. Мушкетика стали романи й повісті 70-80-х років — «Жорстоке милосердя»(1973), «Білатінь»(1977), «СмертьСократа», «Біль», «Суднад Сенекою»(1978), «Позиція»(1979), «Вернися в дім свій»(1981), «Віхола»(1982), «Рубіж»(1984), «Обвал», «Жовтий цвіт кульбаби», «Сльоза Офелії»(1985), «Яса»(1987), «На брата брат»(1995).