Початкову освіту Гребінка здобув у домашніх умовах. У 1825-1831 рр. Він навчався у Ніжинській гімназії вищих наук, де почав писати вірші та брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів М. Гоголя, Н. Кукольника, М. Прокоповича, Г. Гребінки.
У 1827 р. Є. Гребінка написав драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись», а у 1829 р. почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна «Полтава».
У 1831 р. Гребінка закінчив гімназію. Того року на сторінках «Украинского альманаха»в Харкові побачив світ його перший друкований твір — вірш «Рогдаев пир». У вересні 1831 р. повітове дворянство відрядило Гребінку у званні оберофіцера у 8-й резервний Малоросійський полк, сформований для придушення польського повстання, але полк з Пирятина не вийшов, і у вересні, після поразки повстанців у Варшаві, Гребінка вийшов у відставку.
У 1834 р. Гребінка переїздить до Петербурга, де восени вийшла його збірка байок «Малороссийские приказки», працює у комісії духовних училищ.
У1836 р. вийшов здійснений Є. Гребінкою переклад українською мовою поёми Пушкіна «Полтава».
У червні 1835 р. Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком.
31837 р. Гребінка працює вчителем російської мови у Дворянському полку, бере участь в організації викупу Т. Шевченка з кріпацтва, збирає твори українською мовою й клопочеться про випуск їх у додатках до журналу «Отечественные записки». Одержавши відмову, із зібраних для додатків матеріалів він укладає альманах «Ластівка», який вийшов 27 квітня 1841 р.
У 1840 р. Гребінка допоміг Шевченкові у виданні «Кобзаря». Того ж року в журналі «Отечественные записки»вийшла його повість «Записки студента», а в «Утренней заре»— повість «Кулик».
У 1843 р. Гребінка відвідав Україну, був у Харкові, разом з Шевченком побував у маєтку Т. Волховської в селі Мосівці. Того ж року в журналі «Отечественные записки»надруковано роман «Чайковський»з епіграфами, взятими із Шевченкових творів.
У 1844 р. Є. Гребінка одружився з Марією Василівною Ростенберг. Того ж року вийшов його роман «Доктор».
У 1845 р. Є. Гребінка познайомився з П. Кулішем, написав нарис «Петербургская сторона». У 1847 р. відкрив своїм коштом у селі Рудці Лубенського повіту на Полтавщині парафіяльне училище для селянських дітей. Того ж року вийшли його повісті «Заборов»та «Приключения синей ассигнации».
З 1846 р. Гребінка почав видавати зібрання своїх прозових творів, і до кінця 1848 р. видав вісім томів.
Помер Є. Гребінка 3 грудня 1848 р. в Петербурзі. Тіло його перевезли в Убіжище, де й поховали.
Більшість байок Гребінки — «Зозуля да Снігир», «Сонце да Хмари», «Рожа да Хміль», «Школяр Денис», «Грішник», «Ворона і Ягня», «Вовк і Огонь»та інші — своїм корінням сягають у народну творчість. Вони побудовані на зіставленні двох моралей — панської і народної, хижацької і гуманної. Для своїх байок Гребінка використовував традиційні в на родній творчості персонажі Ведмедя, Вовка, Лисиці, Орла, яким протистоять Віл, Зозуля, Снігир, Ягня, Конопляночка. Завдяки цьому образи й ідеї його творів були зрозумілими для народу й виконували повчальну роль.
У байках і коротких мініатюрах, побудованих на протиставленні й зіткненні характерів, добра і зла, Гребінка досяг простоти й легкості стилю, влучності характеристики персонажів, завдяки чому його твори стали явищем в українській літературі.
Основні твори: «Зозуля да Снігир», «Сонце да Хмари», «Рожа да Хміль», «Школяр Денис», «Грішник», «Ворона і Ягня», «Вовк».