ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО (1945 р. н.)
3 часом «надія української літератури», як назвав поета на V з'їзді письменників України Олесь Гончар (1966 р.), став незручним для периферійного університету: він відверто висловлювався проти того, що на українському відділенні переважна частина лекцій читалася російською мовою, і, крім того, активно пропагував серед студентства заборонену працю І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»
У цей час не без відома КДБ була відхилена перша збірка віршів В. Голобородька, яку він подав в одне з київських видавництв. Таким чином, за всіма ідеологічними критеріями того часу молодий поет став небезпечним для керівництва Донецького університету.
При цьому в.1970 р. в Парижі цей самий відкинутий на батьківщині рукопис був виданий окремою книгою. Таке явище було нонсенсом у тогочасній радянській дійсності. Саме з цього часу й почалася так звана «внутрішня еміграція»письменника, яка затягнулася майже на двадцять років — довгий період замовчування й офіційного невизнання.
Проте у 1983 р. в Югославії була видана антологія світової поезії, яка мала назву «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». Збірник знайомив читачів Європи з предтечами поезії XX століття — Уїтменом, Фетом, Бодлером, Малларме, Верленом, Хопкінсом, Лотреамоном, Рембо, Лафаргом, а також з творами поетів XX століття.
Можна тільки уявити, яким стало життя поета по цей бік «залізної брами». Постійний нагляд «компетентних органів», натяки односельців на те, що продався за долари. А поет не одержував ні копійки за свої твори, які видавались у безгонорарних видавництвах.
Це були важкі для В. Голобородька часи. Виключений з Донецького університету, він повернувся у рідне село, працював на шахті, а потім у радгоспі.
В Україні перша збірка поета «Зелен день» була видана у 1988 р. тиражем всього тисячу примірників. Але цього було достатньо, щоб вона стала літературним явищем.
У 1990 р. київське видавництво «Молодь»видало ще одну збірку поета — «Ікар на метеликових крилах».
Василь Голобородько — філолог не стільки за освітою як за глибинним відчуттям суті рідного слова у його найрізноманітніших нюансах. Яскравим і переконливим прикладом цьому може слугувати розділ його збірки віршів «Слова у вишиваних сорочках»(1999) — «Українські птахи в українському краєвиді».
Основні твори: збірки «Зелен день», «Ікар на метеликових крилах», «Калина об Різдві».