| « Лютий 2012 » | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
| 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 |
| 27 | 28 | 29 | ||||
20.37 Окуневська-Морачевська Софія | |
| Окуневська-Морачевська Софія — (* 12 травня 1865, с. Довжанка, Тернопільський район, Тернопільська область - † 24 лютого 1926, Львів) — перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, українська громадська діячка. Народилася в сім’ї священика, яка походила з давнього українського роду. Її дядько Кирило - один із перших українців, що здобули вищу фармацевтичну освіту. 1884 - їй вдалося отримати дозвіл на складання іспитів за гімназійний курс, і 1885-го вона їх блискуче склала при Львівській академічній гімназії, чим викликала сенсацію в усій Галичині (1886 року її закінчило лише 13 дівчат). 1887 - вступила на медичний факультет Цюріхського університету, який закінчила в січні 1896-го, ставши першою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині та першою українкою Галичини, що здобула університетську освіту. Доктор медицини Цюріхського університету. Практикувала у Швейцарії, Чехії, у місті Львові. Вийшла заміж за лікаря Вацлава Морачевського. З 1900 р. подружжя мешкало й працювало в Карлових Варах (Чехія). Була дуже талановитою й ерудованою людиною, якою захоплювалися Іван Франко та Василь Стефаник. Ольга Кобилянська так висловилася про неї: «Від неї пішло мені те світло, за яким я так тужила, невиразно мріла». Останні роки провела у Львові, де вела невелику лікарську практику. Померла в лікарні від гнійного апендициту. Похована на Личаківському цвинтарі у Львові. Разом із нею пізніше поховали її сина Юрія, доньку Єву, чоловіка Вацлава, внучку Софію. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
