Навчався майбутній письменник у початкових школах Миргорода та Гадяча, за старанність і відмінні успіхи щороку нагороджувався «похвальними листами».
У 1862 р. Панас закінчив Гадяцьке повітове училище, з 1863 р. почав служити в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. У вільний від служби час захоплювався літературою, усною народною творчістю. У 1869, 1879 рр. брат Іван Білик надрукував частину зібраних Панасом фольклорних творів у збірниках «Народніпівденноруськіказки».
У 1871 р. Панас переселився до Полтави, працював у губернській скарбниці; писав вірші, прозові твори. Наступного року надрукував свій перший вірш «Україна»в журналі «Правда»за підписом Панас Мирний. У цьому журналі було опубліковано його перший прозовий твір-оповідання «Лихий попутав».
Протягом 1870-1880 рр. Панас Мирний створив цикл «образків з життя»під загальною назвою «Як ведеться, так і живеться». У1874-1885 рр. надрукував оповідання, повісті, романи «П'яниця», «Лихі люди», «Повія», «Лови», «Морозенко», драму «Лимерівна».
Робота над романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»тривала протягом трьох років, починаючи з 1872. Рукопис надісланий до друку в 1875 р. Твір розпочали друкувати у Петербурзі, та робота припинилась, бо вийшов указ, яким заборонялось видання книг українською мовою. Роман було надруковано в Женеві тільки у 1880 р. Виданню твору сприяв М. Драгоманов, відомий український критик, громадський і культурний діяч. У 1903 р. роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»був надрукований в Росії під назвою «Пропащасила»на сторінках журналу «Киевская старина»; через два роки твір вийшов окремим виданням.
У женевському журналі «Громада»у 1877 р. була опублікована повість П. Мирного «Лихі люди». У 1897 р. побачила світ повість «Лихо давне й сьогочасне»(лихо давнє — це кріпацтво, а сьогочасне — це пореформене безземелля і голод). Письменник став одним з організаторів і керівників журналу «Рідний край».
У1909 р. Панас Мирний написав свій останній оригінальний твір-нарис «Робота».
Після загибелі під час Першої світової війни старшого сина Віктора і мобілізації до діючої армії середнього сина Михайла письменник перебував у пригніченому стані.
У1918 р. за його участі в Полтаві було організоване видавниче товариство «Зірка», яке друкувало книжки для школярів.
Панас Мирний помер 20 січня 1920 р., похований у Полтаві.
У 1939 р. у Полтаві відрито музей письменника.
Основні твори: оповідання «Морозенко», повісті «Лихі люди», «Лихо давнє й сьогочасне», романи «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», п'єса «Лимерівна».