Перші віршові спроби припадають на тридцяті роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі с. Літ^ ки на Київщині.
Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; після Великої Вітчизняної війни він деякий час вдосконалював професійні навики фольклориста на посаді наукового співробітника в Інституті фоль^ клору та етнографії АН УРСР.
Перша збірка поезій «Добрий ранок»виходить під редакь цією А. Малишка 1941 року.
Перебуваючи у лавах радянської армії, М. Стельмах зустрів Другу світову війну. У1941 р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування знову повернувся на і, фронт. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працював спеціальним кореспондентом газети «За честь ц Батьківщини»(Перший Український фронт).
У липні 1944 р. письменник повертається до лав захис0 ників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.
Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли дві збірочки фронтових віршів Стельмаха «Провесінь»і «За ясні зорі»(1942), у 1943 р. з'явилась надрукована в Уфі книжка оповідань «Березовий сік».
1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини твору «На нашій землі»(1949) та «Великі перелоги»(1951) створили разом (після кількох «проміжних»редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою «Велика рідня». Роман був удостоєний Державної премії СРСР і започаткував серію епічних полотен: «Кров людська — не водиця»(1957), «Хліб і сіль»(1959), «Правда і кривда»(1961), «Дума про тебе»(1969).
Роман «Чотири броди»(1979) удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка у 1980 р. У ньому М. Стельмах одним із перших заговорив про найпекучішу проблему — голод 33-го.
Після виходу поетичних збірок «Шляхи світання»(1953) та «Жито сили набирається»(1954) письменник упорядковує дві книги вибраного — «Поезії»(1958) і «Мак цвіте»(1968) — та видає кілька книжечок для дітей.
У 1957 р. вийшла друком п'єса «Золота метелиця», яка поклала початок низці драматичних творів: «Кров людська — не водиця»(1958); «Правда і кривда»(1965); «Зачарований вітряк»(1966); «На Івана Купала (Дума про Морозенка)»(1966); «Кум королю»(1967); «Дума про любов»(1971).
М. Стельмах — відомий далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр, вчений-фольклорист. Був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (1972), обирався депутатом Верховної Ради СРСР ряду скликань, академіком АН УРСР.
Помер письменник 27 вересня 1983 р.
Основні твори: романи «Кров людська — не водиця», «Хліб і сіль», «Правда і кривда», «Дума про тебе», «Чотири броди».