Дитинство майбутнього письменника проходило в селі Василівка (тепер с. Гоголеве) в маєтку батьків. З 1818 до 1819 р. М. Гоголь навчався в Полтавському повітовому училищі, а з 1821 по 1828 р. — у Ніжинській гімназії вищих наук.
У1828 р. письменник переїжджає до Петербурга. Служить чиновником й одночасно навчається в Академії мистецтв. Жив у злиднях. У 1829 р. публікує свій перший твір — поему «Ганц Кюхельгартен». Через рік у журналі «Отечественные записки»з'являється його повість «Басаврюк, або Вечір проти Івана Купала», перша з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки».
Туга за батьківщиною, за мальовничою Україною, змусила М. Гоголя наприкінці 1833 р. клопотатися про місце професора історії в Київському університеті св. Володимира. Спонукала до цього ще й дружба з М. Максимовичем, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором «Київського університету.
Протягом цього часу М.В. Гоголь працює над книгами «Арабески» і «Миргород»(1835), остаточно припинивши педагогічну діяльність.
3 другої половини 30-х років подальший розквіт таланту М. Гоголя пов'язаний з драматургією. Етапною в історії театру стала його соціальна комедія «Ревізор»(1836). Незабаром після її прем'єри М. Гоголь на досить тривалий час виїжджає за кордон. Він відвідує Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. У 1842 р. з'являється друком його знаменита поема-роман «Мертві душі». Останні роки життя письменника були сповнені драматичних пошуків себе. Прямим підтвердженням тому було видання «Вибраних місць з листування з друзями»(1847 р.).
У 1848 р. М. В. Гоголь повертається на батьківщину, посилено працює над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалює рукопис. Тяжка хвороба обірвала життя неповторного майстра слова 21 лютого 1852 р.
Основні твори: «Ревізор», «Мертві душі», «Миргород».