У1842-1849 рр. хлопець навчався в Шаргородській бурсі, потім до 1855 р. здобував освіту в Подільській духовній семінарії. Під час навчання захоплювався читанням журналів «Отечественные записки», «Современник», творів Т. Шевченка.
У 1856 р. С. Руданський переїхав до Петербурґа й проти волі батька вступив до Медико-хірургічної академії, однак і в ці роки продовжував захоплюватись вивченням літератури.
У Петербурзі Руданський постійно відчував скруту, захворів на сухоти. У цей час він упорядкував дві книжки своїх поезій, які тоді не були надруковані.
У1861 р. Руданський закінчив академію, одержав звання повітового лікаря і дозвіл працювати в Криму, куди він переїхав, сподіваючись поправити своє підірване здоров'я.
Протягом 1861-1873 рр. митець працював міським лікарем в Ялті, а також лікарем у маєтках кй. Воронцова, докладав багато зусиль для піднесення благоустрою міста як лікар і почесний мировий суддя Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи. Водночас цікавився археологією, етнографією, відновив розпочаті на Поділлі фольклорні заняття, продовжував поетичну творчість, багато перекладав.
З травня 1873 р. С. Руданський помер. Похований у Ялті на Масандрівському кладовищі.
Основні твори: гуморески «Чи далеко до Києва?», «Скільки душ?», «Свинясвинею», «Вовки», «Жонатий», «Господар хати», «На калитку», «Окуляри», «Чуприна», «Добра натура», «Не мої ноги», «Пекельна смола», «Добре торгувалось», «Засідатель», «Пан та Іван в дорозі», «Почому дурні?», «Що кому годиться?», «Піп на пущі», «Чорт», «Царі», «Сам поїду», «Страшний суд», «Хто святив?», «Там її кінець»таін.