Баннер партнерской программы Студворк 728x90
Баннер партнерской программы Студворк 240x400
Случайные анекдоты
Наш опрос
Який предмет вам подобається найбільше?
Результаты
Всего ответов: 96
Блок 5360
Блок 9037
Який предмет вам подобається найбільше?
Результаты
Всего ответов: 96
Регистрация

Календарь
«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Поиск



Головна » 2012 » Травень » 27 » Василь Стус (1938-1985)
13.24
Василь Стус (1938-1985)

Василь Стус (1938-1985)

Псевдонім — Василь Петрик.

Василь Стус народився 6 січня 1938 р. в с. Рахнівка Гайсинського району на Вінниччині в сім'ї Семена Дем'яновича та їлини Яківни Стус.
У 1940 р. родина переїздить до м. Сталіно (сучасний Донецьк), де батьки отримують роботу на одному з хімічних заводів.
Протягом 1944-1954 рр. В. Стус навчався в середній школі № 75 м. Сталіно.
У 1954-1959 рр. навчався в Сталінському педагогічному інституті за спеціальністю «Українська мова та література», після закінчення працював учителем у Таужнянській середній школі Гайворонського району Кіровоградської області.
У1959-1961 рр. В. Стус служив у лавах радянської армії, потім у 1961-1963 рр. працював учителем української мови та літератури в середній школі № 23 м. Горлівки Донецької області, працював також підземним плитовим шахти «Октябрьская»у Донецьку, літературним редактором газети «Социалистический Донбасе». У 1963 р. стає аспірантом Інституту літератури АН УРСР ім. Т. Г. Шевченка зі спеціальності «Теорія літератури», після чого переїздить до Києва.
У 1964 р. В. Стус віддає до видавництва «Молодь»першу збірку своїх віршів «Круговерть»«(у 1965 р., одразу після виступу в кінотеатрі «Україна», набір збірки було знищено).
4 вересня 1965 р. поет виступив в київському кінотеатрі «Україна»з протестом проти серпневих арештів української інтелігенції, а 20 вересня 1965 р. його було відраховано з аспірантури за «систематичне порушення норм поведінки аспірантів та співробітників наукового закладу».
Після цього В. Стус працює в будівельній бригаді, а згодом — кочегаром в Українському науково-дослідному інституті садівництва у Феофанії під Києвом. Одружується з Валентиною Попелюх. Наступного року працює спочатку молодшим, невдовзі —1 старшим науковим співробітником Центрального державного історичного архіву УРСР. Змушений звільнитися з «традиційним»формулюванням: звільнений за власним бажанням.
З 1966 р. і до арешту В. Стус працює старшим інженером відділу технічної інформації проектно-конструкторського бюро Міністерства промисловості будівельних матеріалів Києва, а потім — старшим інженером проектно-технологічного об'єднання.
У 1970 р. в брюссельському видавництві «Зимові дерева»вийшла друком друга збірка поета — «Зимові дерева». У 1968 р. поет подав рукопис цієї книги до видавництва «Радянський письменник», але, добре усвідомлюючи, що надії на видання немає, прийняв рішення про передачу її за кордон. Факт публікації книги за кордоном особливо обурював суддів на процесі над В. Стусом у 1972 р.
У 1970 р. В. Стус друкує у самвидаві свою третю експериментальну книгу віршів — «Веселий цвинтар».
12 січня 1972 р. поета вперше заарештовано. 7 вересня 1972 р. відбувся суд, згідно з вироком якого Василя Стуса засуджено до п'яти років ув'язнення та трьох років заслання.
У1972 р., перебуваючи в камері попереднього ув'язнення Київського КДБ, поет створює свою четверту книгу — «Час творчості / БісЬІепзгеи», що складена з оригінальних віршів та перекладів віршів Ґете. Оригінальні творі стали основою майбутньої книги всього життя Стуса — «Палімпсести».
Протягом 1972-1977 рр. поет відбував покарання в таборах Мордовії.
З листопада 1975 по лютий 1976 р. він перебував у спеціалізованій ленінградській лікарні з приводу операції на шлунку.
3 5 березня 1977 р. поет засланий у с. ім. Матросова Тень. кінецького району Магаданської області; працював «учнем прохідника гірської підземної ділянки»та машиністом скрепера на рудні ім. Матросова об'єднання «Севервостокзолото».
У 1978 р. митець прийнятий до РЕЬЇ-клубу; у 1979 р. він повертається до Києва, вступає до Української Гельсінської групи.
3 жовтня цього ж року за поетом встановлено адміністративний нагляд.
У 1971-1980 рр. В. Стус остаточно підготував до друку кілька варіантів збірки «Палімпсести»(у 1985 р. Г. Белль за цю книгу висував Стуса на здобуття Нобелівської премії). Уперше окремим виданням збірка вийшла у видавництві «Сучасність»у 1986 р.
У1979-1980 рр. В. Стус працював формувальником II розряду ливарного цеху на заводі ім. Паризької комуни.
З 1 лютого 1980 р. і до. арешту він працював у цеху № 5 українського промислового об'єднання «Укрвзуттєпром»фабрики взуття «Спорт»намажчиком затяжної кромки на конвеєрі.
14 травня 1980 р. В. Стус вдруге заарештований.
Наприкінці вересня 1980 р. відбувся суд, на якому поета було засуджено до десятирічного ув'язнення та п'яти років заслання.
З листопада 1980 р. В. Стус відбував покарання в таборі особливого режиму ВС-389/36 с. Кучино Чусовського району Пермської області.
Навесні 1981 р. В. Стус востаннє побачився з рідними.
1982 р. — рік перебування в камері-одиночці.
Протягом 1980-1985 рр. В. Стус написав останню збірку віршів «Птах душі».
Поет помер у ніч з 3 на 4 вересня 1985 р. у карцері під час голодування; поховали його в безіменній могилі на табірному цвинтарі.
19 листопада 1989 р. прах Василя Стуса перевезений до Києва й перепохований на Байковому цвинтарі.
Перша в Україні збірка вибраних поезій В. Стуса — «Дорога болю»вийшла у 1990 р., а 1991 р. за цю збірку поетові присуджено Державну премію України ім. Т. Шевченка (посмертно).
Основні твори: збірки «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Палімпсести», «Частворчості», «Дорогаболю».

Переглядів: 1045 | Додав: Льоша | Теги: Василь Стус (1938-1985) | Рейтинг: 4.4/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
 
Ваш логин: Ваш пароль: