RotaPost - Эффективная реклама в блогах eTXT Kwork.ru - услуги фрилансеров от 500 руб. Hosting Ukraine RotaPost - Эффективная реклама в блогах
Баннер партнерской программы Студворк 240x400
Категории сайта
Мої статті [581]
тут есть все: Україна, 2012, поеми, твори, біографія, творчість, поети, ДРЮ, ДПА, ЗНО, реферати, тематика, біографія, вірші, література зі шкільної програми, поиск, скачать, новости, библиотека, бесплатно, видео, музыка, приколы, эротика, гороскоп, прогноз, фильмы, почта, реферат, софт, архив, погоды, серийник, ключик, курсовая, файловый
Случайные анекдоты
Наш опрос
Який предмет вам подобається найбільше?
Результаты
Всего ответов: 96
Блок 5360
Блок 9037
Який предмет вам подобається найбільше?
Результаты
Всего ответов: 96
Регистрация

Поиск



Главная » Статьи » Твори, оповідання » Мої статті [ Добавить статью ]

Теми і образи некрасовской "Музи мєсти і печалі"

Теми і образи некрасовской "Музи мєсти і печалі"


Лірика Некрасова — новий етап в розвитку російської поезії. У ній розкриваються думки, почуття, настрої, погляди людини нової соціальної епохи — представника демократичних кругів різночинців, що пережив важкі протиріччя періоду розпаду кріпацтва і зародження буржуазних капіталістичних стосунків.
Ліричні вірші Некрасова знаменували собою передусім новий підхід до дійсності, затверджували в поезії принцип громадянськості, що доти лише намічалася. По правдивості і глибині розкриття внутрішнього світу людини, по повноті і різноманіттю охоплення життя лірика Некрасова не лише підсумовувала досягнення російської поезії XIX століття, але і багато в чому визначала її подальший розвиток.
Осмислюючи свою творчість, дискутуючи з апологетами "чистого мистецтва", Некрасов неодноразово виступав з поетичними деклараціями, в яких підкреслював демократичний і революційний характер своєї поезії. У 1848 році він пише вірш, тема якого стала лейтмотивом усієї його творчості. У цьому вірші образ Музи зростає в трагічний символ поневоленого і змученого народу.
Вчорашній день, годині в шостому, 
Зайшов я на Сінну; 
Там били жінку батогом, Селянку молоду.
Ні звуку з її грудей, 
Лише бич свистав, граючи... 
І Музі я сказав: "Дивись! 
Сестра твоя рідна"!
Поезії Некрасова чужі умовність, абстрагованість. Образ Музи зафіксований не в традиційній символіці античної міфології, а в образі селянської жінки, що страждає, жорстокої і ганебної страти, що піддається. Це Муза бідняків, Муза народу, горда і прекрасна у своїх стражданнях, закликаюча до помсти.
Погляди Некрасова на роль поета і призначення поезії в суспільстві знайшли своє віддзеркалення в іншому, пізнішому вірші "Поет і громадянин", що стало поетичним маніфестом нового, демократичного напряму в літературі. У цьому програмному творі затверджується соціально значима спрямованість поезії, її активна участь в житті визначає саму роль поета — громадянина, громадського діяча :
Йди у вогонь за честь батьківщини, 
За переконання, за любов... 
Йди і гинь бездоганно. 
Помреш недаремно: справа міцна, 
Коли під ним струмує кров...
Некрасов говорить не лише про те, що поезія завжди пов'язана з життям, вимагає від поета цивільного подвигу, але і батожить пасивність, ухилення від рішення громадських проблем, що прикривається міркуваннями про інше призначення поезії :
Поетом можеш ти не бути, 
Але громадянином бути зобов'язаний.
Некрасов не відриває поета від служіння мистецтву, але вимагає підпорядковувати це служіння високим і гуманним завданням. Цю програму і здійснював Некрасов у своїй творчості.
У своїй ліриці Некрасов розкрив нове сприйняття світу. Він здолав прекраснодушний абстрактний гуманізм, властивий багатьом поетам, його сучасникам.
Те серце не навчиться любити, 
Яке втомилося ненавидіти, -
писав Некрасов.
Любов поета до народу породжувала невблаганну ненависть до тих, що його, що пригноблюють. Любов і ненависть були тією силою, яка визначала внутрішній пафос його творчості. Поетові чуже пасивне споглядання життя, він не йде від неї, а, навпаки, енергійно і пристрасно бореться за її перевлаштування, викриває тих, хто заважає щастю народу.
Ліричним пафосом і сатиричним, що батожить пройняте одно з найбільш відомих його віршів — "Роздуми біля парадного під'їзду", що різко викриває самодержавно-крепостнический режим.,
Власникові розкішних палат, що вважав "життям завидною залицяння, обжерливість, гру", поет протиставляє життя кріпосних селян; фальшивій парадній стороні бюрократично-дворянського суспільства з його зовнішнім благополуччям протиставляється убога селянська Росія, народ. З великою образотворчою силою поет показує наочно приклади убогості, затурканості, знедоленості мужицької Росії :
...негарні на погляд! 
Загорілі особи і руки, 
Свитка худої на плечах, 
По торбинці на спинах зігнутих, 
Хрест на шиї і кров на ногах, 
У саморобні личаки озутих...
Селяни у вірші ще забиті і покірні:
І пішли вони, сонцем палими, 
Повторюючи: "Суди його Бог"!, 
Розводивши безнадійно руками, 
І доки я бачити їх міг, 
З непокритими йшли головами...
Саме цю покірність, нездатність до боротьби і прагне відтіняти Некрасов, тим самим бажаючи пробудити в народі свідомість необхідності боротьби. Вірш завершується авторським роздумом про долі Росії. У скорботних словах поета чується не лише гаряче співчуття до пограбованого селянина, але і звинувачення можновладцем. Поет закликає народ піднятися на боротьбу з поневолювачами:
"Ти прокинешся чи, наповнений силами"?
Безжальні правдиві картини людського горя і страждань знедолених людей, що створюються поетом, набувають типового характеру в циклі віршів "На вулиці".
Проста буденна сценка, буденна "фізіологія" столиці, здавалося б, випадково побачений епізод розкривають соціальні протиріччя столиці, трагізм повсякденності.
Голодного бідняка, що вкрав у торговця калач, веде в ділянку городовий. Стара мати в сльозах проводжає свого Ванюшу, якого забрали в рекрути, — усе це ескізні замальовки вуличних вражень, але вони типові для буднів міста, в кожному з цих ескізів криється життєва драма.
Доля мужика була важка, але ще важчою була доля селянської жінки, опис якої займає значне місце в ліриці Некрасова. У вірші чи "Їду вночі по вулиці темній.". поет малює типову картину нужди, страждань, горівши, що припало на долю простої російської жінки. Це розповідь про безрадісну любов бідняків, про зловісну убогість, що нівечить найсвітліші, чистіші почуття людини.
Малюючи страшні картини страждань і лих народу і бачачи єдиний шлях перевлаштування життя в революції, Некрасов створює образи людей, здатних встати на чолі повсталих мас. Зображенню революціонерів-демократів присвячений цілий цикл. У вірші "Пам'яті Добролюбова", одному з кращих в цьому циклі, Некрасов малює портрет людини нової соціальної формації, передає риси рево люционера. У вигляді Добролюбова він передусім виділяє підпорядкування особистого життя високим громадським цілям, інтересам народу, готовність до самопожертвування:
Суворий ти був, ти в молоді роки 
Умів розуму пристрасті підпорядковувати. 
Учив ти жити для слави, для свободи, 
Але більше учив ти помирати.
Духовну чистоту, віру у високий ідеал, революційний патріотизм Добролюбова Некрасов розкриває в наступних рядках:
Свідомо мирські насолоди 
Ти відкидав, ти чистоту зберігав... 
Як жінку, ти батьківщину любив...
Горіння революціонера, високий пафос моральної чистоти і велич подвигу служіння народу поєднуються в образі Добролюбова з розумом, прозорливістю і могутньою думкою революційного діяча :
Який світильник розуму згас! 
Яке серце битися перестало!
Щоб передати духовну велич Добролюбова, поет звертається до піднесено-одичного стилю. Цей вірш — поетичний пам'ятник новій людині, революціонерові, вигляд якого Некрасов побачив в Добролюбове.
Таким чином, ми бачимо, що Некрасов широко розсунув межі лірики. Передусім надзвичайно розсунув круг тим: не лише особисті переживання поета стали надбанням його поезії, але і усе різноманіття навколишнього світу.
Це лірика життя, лірика дії. Їй чужі пасивність, споглядальність, недомовленість. Центральне місце в ній — народ у своєму прагненні на щастя, красі, справедливості. Це прагнення у Некрасова набуває конкретного, соціального характеру.
Категория: Мої статті | Добавил: Льоша (02.08.2012)
Просмотров: 818 | Теги: Теми і образи некрасовской Музи мес | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
 
Ваш логин: Ваш пароль: