RotaPost - Эффективная реклама в блогах eTXT Kwork.ru - услуги фрилансеров от 500 руб. Hosting Ukraine RotaPost - Эффективная реклама в блогах
Баннер партнерской программы Студворк 240x400
Категории сайта
Мої статті [581]
тут есть все: Україна, 2012, поеми, твори, біографія, творчість, поети, ДРЮ, ДПА, ЗНО, реферати, тематика, біографія, вірші, література зі шкільної програми, поиск, скачать, новости, библиотека, бесплатно, видео, музыка, приколы, эротика, гороскоп, прогноз, фильмы, почта, реферат, софт, архив, погоды, серийник, ключик, курсовая, файловый
Случайные анекдоты
Наш опрос
Який предмет вам подобається найбільше?
Результаты
Всего ответов: 96
Блок 5360
Блок 9037
Який предмет вам подобається найбільше?
Результаты
Всего ответов: 96
Регистрация

Поиск



Главная » Статьи » Твори, оповідання » Мої статті [ Добавить статью ]

Вірш М. О. Некрасова "Елегія"

Вірш М. О. Некрасова "Елегія"


М. О. Некрасов належить тих російських поетів, які усією своєю творчістю як би вели суперечку з попередньою літературною традицією і в той же час самі створювали традицію нову, що характеризує той час, в який вони творили. М. О. Некрасов повністю переосмислює уявлення про поезію, про роль поета в житті суспільства. Але для того, щоб сперечатися з традицією, потрібно було встановити з нею зв'язок. А тому цілий ряд віршів М. О. Некрасова носять явно полемічний характер. Таким стає і одно з кращих, на мій погляд, віршів поета — "Елегія".
Вірш "Елегія" було написане в 1874 році і стало відповіддю М. О. Некрасова на висловлювання на адресу поета багатьох критиків.
Один з них писав: "Те, що складало його (Некрасова) улюблену тему — безпосередній опис страждань народу і взагалі бідняків, — вже ним вичерпано не тому, що подібна тема сама по собі коли-небудь могла бути цілком вичерпана, а тому, що поет наш став якось повторюватися, коли береться за цю тему". Інший критик висловив думку, що після 1861 року сама тема здається застарілою і неспроможною. Саме полемікою з такими висловлюваннями і можна, на мій погляд, пояснити початок вірша :

Нехай нам говорить мінлива мода, 
Що тема стара — "страждання народу" 
І що поезія забути її повинна, — 
Не вірте, юнаки! не старіє вона.

Для свого вірша М. О. Некрасов обирає шестистопний ямб з парною рифмовкой, тобто александрійський вірш — урочистий розмір епохи класицизму. Це відразу встановлює орієнтацію на високий рівень вірша і, крім того, зв'язок з пушкінським "Селом". Між двома віршами існують і лексичні зв'язки. Порівняємо у М. О. Некрасова:

...На жаль! поки народи
Тягнуться в убогості, покорствуя бичам,
Як худі стада по скошених лугах... -

і у Пушкіна:

Схилившись на чужий плуг, покорствуя бичам, 
Тут рабство худе тягнеться по вудилах...

Це порівняння покликане зайвий раз підкреслити важливість теми і встановити зв'язок часів.
Насущність звернення до цієї теми М. О. Некрасов доводить тим, що вводить в "Елегію" опис життя народу і показує щонайповнішу неспроможність реформи. І тому вірш стає свого роду декларацією відношення М. О. Некрасова до теми поезії і розуміння ролі поета : поет повинен мати одну мету — служіння народу — до тих пір, поки народ не буде щасливий. Некрасов затверджує цивільну поезію, поезію соціальну. Не випадковий тут і вибір жанру : елегія — це традиційний ліричний жанр, зміст якого — любовні переживання ліричного героя. Місце коханої у М. О. Некрасова займає народ, до нього звернені думки поета. Проте ця любов залишається неподіленою, і звідси виникає трагічність, властива звучанню вірша :

Я ліру присвятив народу своєму.
Можливо, я помру невідомий йому,
Але я йому служив — і серцем я спокійний...

У цих фразах знову проявляється зв'язок з А. С. Пушкіним, цього разу — з віршем "Ехо-камера":

На всякий звук
Свій відгук в повітрі порожньому
Народиш ти раптом.
Тобі ж немає відгуку... 
Такий І ти, поет!

Різниця лише в тому, що у М. О. Некрасова ця тема зв'язується безпосередньо з народом, конкретизується і сам сенс порівняння :

...Але той, про кого співаю у вечірній тиші, 
Кому присвячені мріяння поета, — 
На жаль! не послухає він — і не дає відповіді...

"Не дає відповіді" — це явна орієнтація на ліричний відступ з фінальної частини поеми Гоголя "Мертві душі". Не лише народ — але і уся Русь — ось та незмінна кохана М. О. Некрасова, якій присвячені кращі твори поета.
Категория: Мої статті | Добавил: Льоша (02.08.2012)
Просмотров: 1704 | Теги: Вірш М. О. Некрасова Елегія | Рейтинг: 4.7/3
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
 
Ваш логин: Ваш пароль: