Середню освіту він здобув у тираспільській реальній школі. З початком Першої світової війни потрапив на фронт, брав участь у боях як солдат, а згодом підпоручик російської армії.
З 1917 року Ю. Дараган воював у складі Армії УНР, дослужившись до командира кулеметної сотні. У роки національно-визвольних змагань захворів на сухоти, що виснажували його ослаблений війною організм.
Після перемоги більшовиків Ю. Дараган, як і інші прихильники УНР, емігрував до Польщі. Перебування у таборах для інтернованих осіб виявилося продуктивним для творчої діяльності початківця. Табірний журнал «Веселка», що виходив у 1922-1923 роках з ініціативи Є. Маланюка і М. Селегія, помістив його вірші.
З переїздом у Прагу Ю. Дараган розпочав навчанйя в Українському педагогічному інституті імені М. Драгоманова, закінчити який він так і не встиг.
17 березня 1926 р. поет помер від туберкульозу у лікарні міста Плєшова, лишивши по собі збірку ліричних віршів та фрагменти поеми «Мазепа». '
Основні твори: збірка «Сагайдак».