Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902 р. в с. Нечаївка — хутір Майєрове — (тепер Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині.
У 1908 р. у пошуках кращого життя родина переїхала до Єлисаветграда.
У 1919 р. Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, в повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.
Протягом 1922-1924 рр. навчався на електротехнічному факультеті Київського політехнічного інституту, який через матеріальні злидні не закінчив.
У 1922 р. Яновський під псевдонімом Георгій Ней в Київській газеті «Пролетарская правда»надрукував перший вірш «Море»російською мовою.
У 1924 р. у газеті «Більшовик»було опубліковано українською мовою вірш «Дзвін»і новелу «А потім німці тікали». Наступного року Яновський видав збірку новел «Мамутові бивні», якийсь час працював у редакції газети «Більшовик», активно виступав як публіцист, підписуючи свої статті та нариси псевдонімом Юр. Юрченко.
У 1926-1927 рр. письменник працював головним редактором на Одеській кінофабриці, надрукував збірку новел «Кров землі».
У 1928 р. Яновський видав єдину поетичну збірку «Прекрасна Ут», хоча йоезії продовжував писати все життя; надрукував перший роман «Майстер корабля».
Роман «Чотири шаблі»з'явився у 1930 р.; згодом були створені драми «Дума про Британку»(1937), «Потомки»(1938); збірка новел «Короткі історії»(1939).
У 1939 р. Яновський одним з перших серед письменників був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
За роки війни Ю. Яновський написав драму «Син династії»(1942), видав збірку оповідань «Земля батьків»(1944).
У 1947 р. був опублікований роман «Жива вода», за який радянська критика звинуватила письменника в «спотворенні радянської дійсності». Він був змушений надрукувати в «Літературній газеті»лист, у якому «визнав»і свою «відірваність од життя», і «формалістичний задум»роману, і «шкідливі деталі»в ньому (навіть підготував нову редакцію твору, яка під назвою «Мир»побачила світ вже після його смерті в 1956 р.).
За цикл «Київські оповідання»у 1949 р. письменник отримав Сталінську премію.
Як сценарист Ю. Яновський створив сценарій художнього фільму «Зв'язковий підпілля»(1951), літературний сценарій «Павло Корчагін»(за мотивами роману М. Островського «Як гартувалася сталь», 1953) та сценарій документального фільму «Микола Васильович Гоголь»(1952).
У 1953 р. Ю. Яновський видав драму «Дочка прокурора», яка стала важливою художньою сторінкою і в українській драматургії середини 50-х років, і в тогочасному театральному житті.
25 лютого 1954 р. письменник помер.
Основні твори: збірка нарисів «Голлівуд на березі Чорного моря», збірки оповідань «Мамутові бивні», «Кров землі», повість «Байгород», романи «Майстеркорабля», «Дочкапрокурора».