Під впливом потужного піднесення національної свідомості українців з проголошенням У HP Л. Мосендз став до лав її захисників.
У біографії Л. Мосендза лишилося багато нез'ясованого, неточного. Так, у передмові до збірки «Людина покірна»стверджується, що він воював у складі Наливайківського полг ку 1-ї Запорізької дивізії аж до відходу за Збруч. Л. Череватенко, навпаки, згадує різні (більшою чи меншою мірою вірогідні) причини того, чому в розпалі громадянської війни Л. Мосендз раптом залишив свою частину: чи у зв'язку зі смертю матері, чи через загибель старшого брата, чи у зв'язку зі станом здоров'я, чи, може, через те внутрішнє сум'яття, яке було викликано невідповідністю між комуністичною ідеєю та засобами її досягнення. Безсумнівним лишається лише сам факт еміграції, зумовлений відступом армії УНР до Польщі. Після звільнення з таборів для інтернованих і нетривалого перебування в цій країні він переїздить до Чехо-Словаччини, де закінчує курси реальної гімназії і вступає на хіміко-технологічний факультет Української господарської академії, успішно поєднуючи навчання з творчою діяльністю.
У 1931 р. письменник захистив докторську дисертацію з проблем переробки нафти. Деякий час він працював у лабораторіях, а в 1937-1938 р., що відзначались пожвавленням національного життя на Закарпатті, — викладав у Державній академії у Сваляві. Окупація Закарпаття угорськими фашистами змусила його переїхати до Братіслави, де він знайшов роботу в Дослідному інституті виноробства.
Обставини воєнного життя, політична атмосфера, що склалася в Чехо-Словаччині у повоєнний час, були несприятливими для хворого на сухоти поета. Залишивши родину в Братіславі, він шукав кращої долі в Австрії, сподіваючись на цілюще гірське повітря. Проте скрутне матеріальне становище не давало йому можливості зайнятися лікуванням. Не маючи засобів до існування, він прийняв пропозицію про переїзд до Швейцарії, де за кошти американської благодійної організації мав належний медичний догляд, що дозволяв йому інтенсивно працювати до останнього подиху.
Стоїчно терплячи недугу, яка спалювала організм, JI. Мосендз невдовзі після другої операції, 13 жовтня 1948 р., помер: кволе серце поета не витримало.
Основні твори: збірка «Зодіак», цикл «Pomona militans», драматична поема «Вічний корабель», роман «Останній пророк».