Емма Андієвська — авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів); на Заході відома як художниця.
Незвичайним був дебют Андієвської на початку 50-х років, коли з'явилася її перша збірка віршів. Критики поставили поетесу на один щабель із раннім П. Тичиною та А. Рембо, відзначили своєрідність її поетичного стилю. Поезія Андієвської вражає багатоплощинністю метафори. Поєднання того, що здоровий глузд не здатний суміщати, опертя на підсвідомі імпульси вказують на сюрреалістичне світобачення. Не менш складними для розуміння і сприймання є прозові твори Емми Андієвської, зокрема «Роман про добру людину». У ньому реальність поєднується з химерними епізодами, міфами, легендами, переосмислюються біблійні сюжети, подаються картини Пекла і Страшного Суду. Твір переносить читача в перші повоєнні роки в табори переміщених осіб у Німеччині, де чекають рішення репатріаційної комісії сотні українців, закинутих виром Другої світової війни за межі рідної землі.
В Україні твори Е. Андієвської вперше були опубліковані лише 1993 р.
Основні твори:
Поезія: збірки «Поезія», «Народження ідола», «Риба і розмір», «Кутиопостінь», «Первні», «Базар», «Пісні без тексту», «Наука про землю», «Кав'ярня», «Спокуси святого Антонія», «Вігілії», «Архітектурніансамблі».
Проза: збірка новел «Подорож», книги «Тигри», «Джалапіта»; романи «Герострата», «Роман про добру людину», «Роман про людське призначення».