RotaPost - Эффективная реклама в блогах eTXT Kwork.ru - услуги фрилансеров от 500 руб. Hosting Ukraine RotaPost - Эффективная реклама в блогах
Баннер партнерской программы Студворк 240x400
Категории сайта
Мої статті [581]
тут есть все: Україна, 2012, поеми, твори, біографія, творчість, поети, ДРЮ, ДПА, ЗНО, реферати, тематика, біографія, вірші, література зі шкільної програми, поиск, скачать, новости, библиотека, бесплатно, видео, музыка, приколы, эротика, гороскоп, прогноз, фильмы, почта, реферат, софт, архив, погоды, серийник, ключик, курсовая, файловый
Случайные анекдоты
Наш опрос
Оцініть мій сайт
Результаты
Всего ответов: 52
Блок 5360
Блок 9037
Оцініть мій сайт
Результаты
Всего ответов: 52
Регистрация

Поиск



Главная » Статьи » Твори, оповідання » Мої статті [ Добавить статью ]

Мина Мазайло

МИКОЛА КУЛІШ
МИНА МАЗАЙЛО 

КОМЕДІЯ 

ПЕРША ДІЯ 
1
      Нарешті У л я прийшла. Р и н а до неї, од люстра: 
      - Ой, Улю, ой, тільки Улю, і тобі не сором! Я жду тебе, жду, жду! Нерви як не луснуть, серце знемоглося. Ти не можеш з'явить собі, що в нас у кватирі робиться! Це ти купила нові рукавички? За скільки?.. Що тільки, Улю, робиться! Братик мій Мокій уже збожеволів од своєї укрмови, ти розумієш? 
      У л я тільки на двері - і собі до люстра. 
      Виглянулась. Примружила очі: 
      - За три сорок! 
      Р и н а до люстра. Зробила трагічні очі: 
      - І, мабуть, уб'є папу. За три сорок? Дешево... Або папа його, бо вже третя лампочка перегоріла - так пише по-українському, цілу ніч пише, ти розумієш, навіть вірші пише! 
      У л я повернулася од люстра: 
      - Що ти кажеш? 
      Р и н а до люстра, перехрестилась: 
      - От на! А папа не те що од Мокія укрмови слухати не хоче, а навпаки - наше малоросійське прізвище змінити хоче і вже напитує собі вчительку, щоб могла навчити його правильно говорити по-руському, наприклад, не "сапоги", а "спаг'і"... 
      У л я навіть од люстра відійшла: 
      -Так? 
      Р и н а 
      - А Мокій не тільки не зна про це, а навпаки - мріє, ти розумієш, мріє до нашого прізвища Мазайло додати ще Квач. 
      У л я аж сіла: 
      - Та що ти кажеш? 
      - А папа ще зранку пішов до загсу на вивідки, чи можна змінити прізвище і чи має він право заставити Мокія, ти розумієш? Мокій про це нічого не зна, розумієш? Мама пише секретного в цій справі листа до тьоті Моті в Курськ, щоб Т ь о т я Мотя негайно (гукнула в двері. "Мамо, на хвилинку!.." До Улі) якнайскоріше приїхала, ти розумієш? Розумієш тепер, що в нас у кватирі робиться! 
       
      2
      Увійшла М а т и. Р и н а до неї: 
      - Ти написала листа? 
      М а т и 
      - Уже й одіслала. 
      Р и н а
      - Жаль! Я оце подумала; ніхто й не подума, що одного листа мало. Треба телеграму! (Нервово заломила руки, подивилась у люстро, як вийшло). Треба негайно телеграму вдарити! Те-ле-гра-му! 
      М а т и теж заломила руки. В люстро:
      - Навіщо телеграму, коли я вже витратила десять копійок, послала листа? 
      Р и н а
      - Ой мамо, яка ти їй-богу!.. Та поки там Т ь о т я одержить листа, ти знаєш, що у нас тут статися може? Знаєш?.. (Виразно). Все! А ти кажеш - навіщо... Зараз піди й напиши! 
      М а т и пішла. 
      У л я
      - Слухай, Ринко! Невже і прізвище в загсі міняють? 
      - А ти думала де? Тільки в загсі! Прізвище, ім'я, по батькові, все життя тепер можна змінити тільки в загсі, розумієш? Ой Улю, ой Улюнюі Коли ти мене любиш, зроби так, щоб Мокій закохався у тебе. Може, він кине свої українські фантазії, може, хоч прізвище дасть поміняти... 
      - Ха-ха! Хіба це поможе? 
      - Поможе. Закохуються ж так, що на розтрату йдуть, про партію забувають, і не абихто... Улюню! Золотко! 
      - Ти серйозно? 
      - Серйозно. 
      - Не зможу я цього зробити. 
      - Чого? 
      - Ну, просто не зможу. Хіба я така? 
      - Зможеш! У тебе чарівні очі, чудесні губи, прекрасний бюст. Ти його одним махом закохаєш. 
      - Це тобі так здається. 
      - От на! Він мені навіть якось сам казав, що в тебе напрочуд гарні очі. 
      - Серйозно? 
      - Серйозно! Тим гарні, казав, що іноді нагадують два вечірні озерця в степу. 
      У л я в люстро:
      - Що ти кажеш? 
      - От на! 
      У л я роздумливо, мрійно:
      - Два вечірні озерця. 
      Р и н а підкреслено:
      - Не забувай - у степу. 
      У л я роздумливо, критично:
      - Два вечірні озерця, с. Хоч це й поетично, проте... Знаєш, яку партію знайшла собі Оля Семихаткова? 
      - Ну? 
      - Комуніста. Молодий ще, ще двадцяти трьох нема, але стаж надзвичайний! Щоліта відпочиватиме в Криму. 
      А там не два озерця - море. Два моря! Чорне й Каспійське. Крім того, він сам з металістів, мускулатура в нього... Ола каже, як обійме - щось надзвичайне: немов, каже, гарячий удав... А кругом немов тропічний ліс. Температура - сорок. 
      Р и н а
      - Отож почни з Мокія, Улько, - практику М а т имеш, як треба закохувати. Думаєш, Оля Семихаткова ото так зразу й взяла комуніста? Практику мала - з комсомольцями тощо. А наш Мокій теж у комсомолі скоро буде, розумієш? 
      У л я зацікавлено:
      - Серйозно? 
      - Вже на збори ходить. 
      З
      Увійшла М а т и. 
      Р и н а
      - Написала? 
      М а т и
      - "Курськ, Корєнний ринок, 36, Мотроні Розторгуєвій. Негайно, негайно приїзди. Подробиці листом. Сестра Лина". Я вмисне написала двічі "негайно", щоб вона, як тільки одержить телеграму, так щоб і їхала... 
      Р и н а
      - А подробиці листом навіщо? 
      М а т и
      - Як навіщо? Щоб з них наперед довідалась, що ж таке у нас робиться... 
      Р и н а
      - Ну, то вона й ждатиме листа. 
      М а т и з досади прикусила язика. Тоді:
      - То я хотіла, щоб не пропали ті десять копійок, що на листа витратила. 
      Р и н а
      - Дай я покажу, як писати! (Вголос). "Курськ, Корєнний" - це так, ринок можна викинути, знають і так. (Подумала). "Мрія воскресла. папа міняє..." 
      М а т и
      - Не папа, а Мина. Телеграма од мене. 
      Р и н а
      - Не заважай! Мені ніколи!.. "Мрія воскресла. Мина міняє прізвище. Мокій збожеволів укрмови. Станеться катастрофа. Приїзди негайно". (До матері). Розумієш тепер, як треба писати? На, перепиши й одішли! (М а т и вийшла, Р и н а до Улі). Тепер ти розумієш? Жах! Ой, Улюню! Молю тебе, благаю - закохай! 
      У л я схвильовано:
      - Ну як я почну, чудійко ти? Сама знаєш, який він серйозний, ще й український. Ну як до його підступитися? З якого боку? 
      - З якого? 
      - Так. 
      - З українського. 
      - Не розумію. Як це? 
      - А так, що тільки з українського. 
      У л я подумала:
      - Ти, я бачу, Рино, дурна. Та в нього ж іншого боку нема, а ти кажеш: тільки з українського. Він же з усах боків український. 
      Р и н а подумала. Раптом:
      - Ха-ха! Ти дурна! 
      - Серйозно? 
      - Серйозно дурна! А я що тобі кажу? Тільки з українського. Це й означає, що в нього другого боку нема, що він кругом український. 
      У л я розсердилася:
      - Як так, то й розуміти не хочу! Взагалі! Бо все це дурниці взагалі. 
      Р и н а побачила - лихо:
      - Улю! Золотко! Ти не дурна! 
      У л я до люстра:
      - Не хочу! Не можу! Не знаю, як... 
      - Я покажу, як. Ось я зараз покличу його і покажу, як почати. 
      - Ні, ні! 
      - Побачиш, що зможеш. Ось зараз покличу. Він зразу розсердиться, нахнюпиться, це правда. Та я знаю, як до нього підійти, з якої сторони він одмикається. Дурненька, не бійся! Я тобі дам потайний ключик, я покажу стежечку до його сердечка. 
      - Ні, ні! Я не розумію! не розумію! 
      Тоді Р и н а натхненно, з викликом:
      - Не віриш? А хочеш, Улько, і він тебе поведе сьогодні в кіно? 
      Як усяка Уля, У л я - кіноманка:
      - Ти серйозно? 
      Р и н а не така, щоб назад. 
      Перехрестилась, немов збираючись у воду пірнути:
      - От на! Тільки ти, Улю, не зірвись. Що не казатиму я, то немов з твого бажання, розумієш? Можеш навіть мовчати, тільки підтакни коли, кивни головою, усміхнися. А далі - сама побачиш... (Постукала в двері до брата). Моко, вийди на хвилинку! Чуєш, Моко? 
      У л я ледь чутно, самими рухами:
      - Рино, не треба! Золотко, не треба! (Побачила, що та не слуха, підбігла до люстра. Очевидно, хотіла зробити очі озерцями. Не вийшло. Вхопилась за серце). 
       
      4
      Увійшла м а т и. До Рини голосно й авторитетно:
      - Т ь о т я не одержить такої телеграми! 
      Р и н а
      - Цс-с... Чого? 
      М а т и тихше:
      - А того, що в ній тринадцять слів, ти розумієш? Треба скоротити. 
       
      5
      

Категория: Мої статті | Добавил: Льоша (08.12.2012)
Просмотров: 1549 | Комментарии: 1 | Теги: Мина Мазайло, Куліш М. | Рейтинг: 5.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
 
Ваш логин: Ваш пароль: