Серед селян такого не знаходиться. Некрасов показує нам цілий ряд багатих образів простих мужиків : Єрмилу Гирина, Савелія, Вавилу, Якима Голого. Автор не закриває око на бідність, убогість, неписьменність, виснажливу працю, пияцтво селян. Але ми ясно розрізняємо серед рис їх характерів працьовитість, чуйність, благородство, доброту, моральну чистоту, чесність, порядність, уміння вислухати і зрозуміти іншу людину, здатність цінувати прекрасне; у них уживаються терпіння і бунтарський дух. Автор поеми намагається показати нам, що і в рабстві народ зумів врятувати свою живу душу, своє золоте серце. Але уявлення простого народу про щастя не виходить за рамки простих понять, полягає в тому, щоб був урожайний рік, щоб усі були здорові і ситі. Солдат вважає себе щасливим тому, що він був в двадцяти битвах і залишився живий. Стара щаслива по-своєму: у неї народилося ріпи до тисячі на невеликій грядці.
