Молодь є найважливішою частиною суспільства, своєрідним творцем майбутнього,, творцем, що пропускає через призму власного сприйняття і власного здорового глузду забобони і прогресивні ідеї "людей" похилого віку і, таким чином, визначальним, що знайде втілення в громадському житті через декілька десятиліть, а що помре разом з останніми представниками старшого покоління. За станом молоді можна визначити і стан усього суспільства, адже громадські вади передусім відбиваються на його найвідчутнішій і уразливій частині, якою і є молодь. І найстрашніше те, що молоде покоління може втратити здатність до аналізу і оцінки реальності і з судді-перетворювача перетворитися на точне віддзеркалення старшого покоління — тоді ні про який розвиток суспільства не може йти і розмови. Саме таку ситуацію і показав Островський в драмі "Гроза", зображує плачевне положення молоді, за якою залишено право лише погоджуватися із старшими в усьому.